DSC03942

ГОТУЄМОСЬ ДО ШКОЛИ

Чи готова дитина до школи? Як допомогти дитині пристосуватися до нових для неї умов шкільного навчання?Ці питання не можуть не хвилюватибатьків дошколят. Але датиправильнувідповідь навіть досвідченим мамам і папам не завжди легко.
Існує багато психологічнихтестів, по яких можна дізнатися про загальнушкільнузрілість дитини. Але проводити їх і знатися на отриманих результатах – справа спеціалістів-психологів. Тожпропонуємоелементарнийспосібперевірки, доступний абсолютно всімбатькам.

Отже, спершупоставтедитині наступнізапитання. Якщо вонавідповість на них без зусиль, то, значить, його психічнийрозвитоквідповідає календарному віку і свідчить про готовність дитини навчатися в загальній середньоосвітнійшколі.

Запитання для дитини 5-6 років:

1. Як тебе звуть?

2. Як звуть твою маму, папу, сестричку, братика?

3. Тидівчинка чи хлопчик? Ким тибудеш, коли виростеш і станешдорослим: чоловіком чи жінкою?

4. Зараз ранок, день чи вечір?

5. Тилюбишмалювати? Якого кольору цей олівець, стрічка?

6. Скількипальціву тебе на руці? Покажи два пальчики, три?

7. Скількиоченят у ляльки? А у тебе? Для чогопотрібніочі, вуха?

8. Що роблятьвіником, олівцем, ложкою?

9. Коли можна кататись на санчатах: взимкучивлітку? Чому?

10. Коли можна купатися в річці: взимкучивлітку? Чому?

11. Яких тизнаєшзвірів, птахів? Хто більший: коза чи корова? У кого більшеніг: у собаки чи у півня?

Запитання для дитини 6 – 7 років

1. Назвисвоєпрізвище, ім’я, по батькові.

2. Хто старший: тичитвій брат, сестра?

3. Скількитобіроків? А скільки буде через рік, два роки?

4. Коли тиснідаєш: вранцічиувечері? Обідаєш: вранцічи вдень? Що буваєраніше: обідчисніданок, день або вечір?

5. Де тиживеш? Де працюють твої папа, мама? Ким тихочеш бути, коли виростеш?

6. Яка зараз пора року – літо чи осінь, зима чи весна? Чому ти так вважаєш?

7. Чому снігбуваєвзимку, а літом його немає?

8. Що робитьлистоноша, лікарка, вчитель? Хто лікує, а хто навчає?

9. Що більше – 8 чи9; 5 чи3? Порахуй від 6 до 9, від 5 до 3?

10. Покажи свою ліву руку, правевухо. Що знаходиться справа (зліва) від тебе в цій кімнаті?

11. Що потрібно зробити, коли випадковозламавчужуріч?

Не дивуйтесь, якщо питання вам здалися дуже простими. У практиці багатьох педагогів зустрічалися діти, які не змогливідповісти на багато з них. Для кожного батька нормально вважати, що його дитя найрозумніше. Але інколи дитя не може відповістинаякісь з цихпитань просто тому, що батьки не вважали запотрібнейому це пояснити.Вони просто гадали, що їх чудове маля саме знає такі елементарні речі.

 

 

 

 

 

Якщо ж ваше дитя:

 

• кожен ранок чистить зуби, завждимиє руки перед тим, як сістидо столу;

• допомагає вдома по господарству (миє посуд, прибираєліжко, накриває на стіл);

• може сам собіприготувати бутерброд, вдягнутисяпопогоді, зав’язати шнурки і шарф;

• вмієсамостійноутримувати увагу доситьтривалий час (15-20 хвилин) під час читаннявголос, малювання, гри;

• здатнийуправлятисвоїмибажаннями (не їсть перед їжеюцукерки, хоча вони і лежать на видному місці; не вередує, коли доросліщось заборонили);

• вмієповодитися за столом (правильно сидить, акуратноїсть);

• має більш-меншстійкіінтереси (прослухування музики, малювання, заняття мовами, конструювання, ліплення з пластиліну);

• вмієповодитися в суспільстві (не перебиває старших, без нагадуванняпроявляєвічлевість, використовуючи «будь ласка», «дякую», «до побачення» та ін.);

• дотримуєтьсяпевного режиму дня;

• ставить питання і завждивислуховуєвідповіді;

• прибирає за собою іграшкипісля гри, альбом післямалювання, книжки післячитання,
тоді вітаємо! Ваше дитя має високийрівень розвитку вольових навичок. А вони, у свою чергу, є основою довільногозапам’ятовування, уваги, розумових навичок. І, відповідно, у вас і у вашоїдитини буде значноменше проблем вшколі.

В яку школу чи ліцей ви б не вирішили віддавати своє дитя, перехід дитини з дитячого саду, родинного кола до школи веде до значних змін в її житті. При цьому міняється не лише життя самої дитини, але і життя сім’ї в цілому, особливо якщо дитина єдина або старша. Підготовка до цієї події дитині просто необхідна.
Особливемісце в підготовцізаймає формування очікувань і установок дитини на вступ до школи. Тут дуже важливо не перестаратися. Не слідобіцяти, що дитину чекаютьсуцільнілавриуспіху, важливішедопомогти їй налаштуватись на щоденнупрацю але робити це необхідно дуже коректно. Зовсім неприпустимівислови типу: «Що ж ти, таканеохайнадівчинка, вшколіробитимеш?» або «Ось там тебе привчать, нарешті, до порядку!». Також не сподівайтесь, що якщо ви весь цей час не привчали дитину до дисципліни, що школа нарешті зробить це за вас (особливо це стосується сімей, де діти не відвідували дітсадка). Дитині буде дуже важко пристосуватись до різкої зміни умов на такі, де дисципліни все ж таки прийдеться дотримуватись.

Щоб допомогти налаштуватись на новий ритм життя, кращеговоритидитині:

• У тебе все вийде, якщоти трохи попрацюєш/постараєшся.

• Вшколі можна багато чого нового дізнатись і багато чому навчитися, варто лише захотіти.

• У класі можна знайтинових хороших друзів, хоча цілкомймовірно, що не всі діти в класітобіодразусподобаються. Доречно буде розповісти про свої шкільні враження, своїх шкільнихдрузів, можливо, у вас є хорошізнайомі зі шкільних часів, з якими ви до цих пір підтримуєте стосунки. Дитині буде цікаво дізнатися, що дружні стосунки можуть тривати такий довгий час.

Поясніть дитині, що спочатку вона може сумувати за дитячим садком, за батьками, все шкільне може здаватися чужим. Це відчуття поступово пройде, учні зазвичай швидко звикають до школи та до нового оточення.

Пригадайте про власні почуття та хвилювання в першому класі. Розкажіть, як ви чекали 1 вересня. Можете поділитися і своїми теперішніми відчуттями, пояснити свої хвилювання, які пов’язані з першим вересня. Але важливо щоб ваші шкільні згадки та сьогоденні турботи не стали додатковим джерелом хвилювань для дитини.

Налаштуйте дитину на те, що у неї будуть нові обов’язки. Підкресліть, що тепер вона підросла, стала доросліше. Це означає, що їй тепер не лише більше довірятимуть, але і більше від неї очікуватимуть, але знову ж таки робіть це обережно без зайвого тиску.

Оцінки — це важлива складова шкільного життя. Аби зменшити можливі хвилювання дитини з приводу оцінок, за час, що залишився до школи, спробуйте навчити її самої оцінювати те, що вона робить. Наскільки вона сумлінно попрацювала, чи все зробила, що могла.
Для того, щоб навчити дитину цьому, необхідно:

• Самому максимально об’єктивно оцінювати результати роботи майбутнього школяра.

• Порівнювати різні результати діяльності дитини, обговорювати причини успіхів і невдач.

• Регулярно з’ясовувати, що саме дитина думає з приводу своєї роботи, як її оцінює, що у нього вийшло, що не вийшло, чому? Важливо звернути увагу на те, що порівнюються результати та досягнення дитини з його ж власними успіхами, аби побачити рух і зростання відносно самого себе. Ще одна причина, чому не можна порівнювати з досягненнями інших діток, бо це може спричинити зниження самооцінки.

• Виражати впевненість в силах дитини, переконаність в тому, що його результати будуть хорошими. Навіть коли дитині щось не вдається зробити вдало.

• Підтримувати прагнення до творчості, розвитку і працьовитість.
Коли дитина навчиться сама оцінювати свою діяльність, вона відчуватиме себе набагато впевненіше, тому що матиме власне більш менш адекватне уявлення про зроблене. Отже, ваше дитя в цілому буде менш залежним від думки і оцінки оточення.

 

Також дуже важливо, щоб дитина добре розуміла, що шкільні відмітки — це лише оцінка зробленого зараз, а не його особи в цілому! Підтримуйте та розвивайте впевненість дитини в собі, у власних силах — це дуже необхідно для хорошого самопочуття дитини в школі.

 

 

У будь-якому випадку, любіть свою дитину такою як є, навіть якщо вона не буде цілковитим відмінником!

 

ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ

Покажіть дитині майбутню школу!

Обов’язково влаштуйте малюкові докладну екскурсію. Зайдітьвсередину школи, покажітьпершокласниковімісце, де він буде проводити навчальний час — клас, спортивний зал, їдальню, туалет, медпункт та інше. Це все необхідно, щобмалюкзвик і запам’ятав, що де знаходиться . І не губився, особливо в першідні.
Зверніть увагу — прогулянки до школи потрібно здійснювати якомогачастіше, щоб дитина добре запам’ятала дорогу (на випадок, якщо з часом буде ходити або повертатися з школисамостійно). А також — щоброзрахувати, скільки часу займає дорога до школи, спокійнимкроком, без поспіху і страху запізнитися.

Навчітьдитину збиратиречі до школи!

Пояснітьмайбутньомупершокласнику, що необхіднонавчитисясамостійноготуватися до навчального дня: одягати форму, збирати рюкзак. Батьки повинні показати, що і кудикласти, щоб у портфелі легко можна було знайтипотрібнуріч.

Привчіть дитину рано прокидатися!

Щоб дитина не позіхала на першомууроці, Вам доведетьсязмінитирозпорядок дня — і поступовопривчитивставатираніше (попередньорозрахуйте, в який час повинна вставати дитина, щобвстигатизібратися в школу без поспіху ). Місяця до початку занять якразвистачить, щобзвикнути до нового розкладу без стресудля організму.

 

Привчайте до порядку вкімнаті!

Можна у формі гри — показати і розповісти , як важливо, щобкожнарічзнаходилася на своємумісці. Придумайте разом з малюком, де будуть «жити» олівці, книги, зошити, фломастери, портфель, шкільна форма та інше. І поясніть, як важливо, щобкожнарічзнаходилася на своємумісці. Головне, щоб дитина звикладотримуватися порядку і чистоти у себе вкімнаті.

Не лякайте школою і поганимиоцінками!

Навіть якщо дитя не слухається або погано себе веде, не варто його лякати (нехай навіть у виховнихцілях) фразами типу « скоро розпочнетьсядоросле життя »,« в школі тебе навчать, як себе поводити »,« якщо не будешслухатися, вчителька тебе покарає»та інше. А також нехай малюкзавжди знає, що до школи він йде за знаннями, а не за оцінками. Тому якщо він отримає «двійку», нехай не боїтьсяйтидодому з поганою оцінкою і не думає, що батьки його розлюблять. Тільки не перестарайтеся.

Займайтеся з малюком «уроками» у формі гри, щоб тренувати пам’ять, мову, увага та інше. Наприклад, прочитайте казку і попросіть дитину розповісти, що найбільше запам’яталося, запропонуйтенамалюватигероїв і тощо. Допомагайте дитині, задавайте навіднізапитання, міркуйте разом . Так Ваш малюк буде вчитися висловлювати свою думку і не розгубиться, коли вчителька буде питати його на уроках.
Дитину необхідноготувати до школи не безпосередньо в останнійрік, а робити треба це поступово, розвиваючикругозір, вміння та навички.
Кращими способами розширити горизонт знань дитини є бесіди «про життя», читання книг і їх обговорення.
Обов’язковим є розвиток дрібної моторики, тобто,  заняття на розвиток спритності кисті руки і пальчиків. Це необхідно як для розвитку вміння писати, так і для розвитку мовлення (обидваці центру «об»єднані» у структурідитячогомозку). Тобтонеобхіднобільшемалювати, ліпити, працювати з конструктором, вмітиманіпулювати з дрібними предметами типу намистин, монеток, сірників, зубочисток, з них можна викладатикартини та аплікації, нанизувати їх у намисто — все це розвиває також увагу і посидючість; — тренуйтепам’ять -тобтозаучування http://essayonlinewriter.com/ віршів та пісень.

Тренування вміння аналізувати, класифікувати — тобто просити дитину структурувати історію, виявити, що сталося спочатку, що потім (встановлювати причинно-наслідкові зв’язки), вміти зібрати з частин картинки ціле, розкласти предмети за будь-якою ознакою.
Однак, слід пам’ятати, що грамотність дитини не тотожна її здібностям і психічній зрілості. Більш того, навченість — не синонім також і високоїпізнавальноїактивності дитини, адженерідко батьки сприймають свою дитину як «посудину», яку сліднаповнитизнаннями, а не як «факел», який треба запалити.

Крім запасу знань, дитині необхідно також:

— володіти і комунікативними та соціальними навичками — тобто вміти спілкуватися, розуміти і головне застосовувати в повсякденному житті морально-етичні норми, прийняті в суспільстві;

—      не боятисявступати в контакт з дорослими і однолітками;

—      вміти відстоювати свою позицію цивілізованими методами і не проявляти недоречною агресією — або, навпаки, зайвою боязкістю;

—      усвідомлювати зміст процесу навчання в школі, розуміти, що дає отримання знань, який порядок навчання в школі;

—      вміти підкорятися встановленим правилам, знати, що таке дисципліна ;

—      мати позитивну мотивацію, бажання вчитися;

—      вміти цілеспрямовано і за своєю ініціативою працювати над завданням, організовувати, планувати свої дії і відповідати за їх наслідки(наприклад, самостійно збирати свій портфель і стежити за виконанням домашніх завдань: якщо Ви з першого класу візьмете це на свої батьківські плечі , то з імовірністю 70% цей обов’язок залишиться на них до випускного балу);

—      мати позитивне ставлення до самого себе.

Важливо пам’ятати, що крім готовності голови не менш важлива і готовність тіла: навантаження на імунітет в перший шкільний рік буде серйозним, тому в останнє літо перед 1 класом , крім навчання, варто зайнятися і фізичною підготовкою. Дитині необхідно багато руху (в ідеалі — заняття в спортивній секції, які дають крім здоров’я також і дисциплінарні навички), свіже повітря, повноцінне харчування.
Якщо у малюка є порушення здоров’я, необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем і отримати рекомендації щодо корекції стану та організації процесу навчання (можливо, доведеться навіть вибрати спеціальну школу).
Отже, озброєнівсімацимизнаннями, Ви легшеподужаєте дорогу до школи.

Проте пам’ятайте: найголовніше для першокласника- не вміння і навички, а впевненість у своїх силах і в батьківськійпідтримці, що б не відбувалося в школі.