СХВАЛЕНО                                                       ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною радою  ЗДО                                Наказ по КЗ «ДНЗ № 5 ВМР»

Протокол № 1 від 27.08.2021 року                  № 69  від 09.08.2021

 

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

КЗ «ДНЗ № 5 ВМР»

 

І. Загальні положення

1.1.Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу дошкільної освіти КЗ «ДНЗ № 5 ВМР»  (далі — Положення) розроблено відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про освіту».

1.2. Педагогічна рада як колегіальний орган управління закладу дошкільної освіти формує систему та затверджує процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (ст. 20 Закону України «Про дошкільну освіту»).

1.3. Положення поширюється на всіх працівників закладу дошкільної освіти КЗ «ДНЗ № 5 ВМР», які здійснюють професійну діяльність відповідно до трудових договорів, зокрема на працівників, які працюють за сумісництвом.

1.4. Термін дії Положення необмежений. Положення діє до затвердження нового.

1.5. Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі — ВСЗЯО) забезпечує керівник закладу дошкільної освіти в межах наданих йому повноважень.

1.6. Коригування змісту, зміни та доповнення до цього Положення вносить керівник закладу дошкільної освіти за згодою педагогічної ради.

1.7. Критерії ефективності ВСЗЯО:

— всебічний розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду;

— якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;

— оптимальне матеріально-технічне, навчально-методичне, психолого-педагогічне, медико-соціальне забезпечення якісної організації освітнього процесу;

— дієва система управління закладом дошкільної освіти.

1.8. Компоненти ВСЗЯО:

—  стратегія (політика);

  • організаційно-функціональна структура;
  • процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності;
  • критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;
  • умови якісної організації освітнього процесу (умови, за яких стає досяжним належний рівень освіти вихованців закладу);
  • системи та процеси управління закладом дошкільної освіти, зокрема інформаційні;
  • система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

 

  1. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти

 

2.1. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі — Політика) визначає мету й завдання її впровадження та принципи, на яких вона будується.

2.2. Мета Політики ВСЗЯО:

  • гарантування якості дошкільної освіти здобувачів;
  • формування довіри суспільства до закладу дошкільної освіти.

2.3.    Завдання Політики ВСЗЯО:

— створювати освітнє середовище для оптимального розвитку кожного вихованця, відповідно до його задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;

— забезпечувати умови постійного професійного зростання та самореалізацїї педагогів;

— актуалізувати питання забезпечення умов, які сприяють якісній організації освітнього процесу та інклюзивній освіті;

— отримувати об’єктивну інформацію про функціонування і розвиток закладу дошкільної освіти;

— сприяти розвитку партнерських відносин усіх учасників освітнього процесу;

— забезпечувати інформаційну відкритість діяльності закладу дошкільної освіти;

— запобігати проявам дискримінації, булінгу;

— знаходити оптимальні чинники впливу на результативність освітнього процесу та впроваджувати їх у дію.

2.4. Принципи Політики ВСЗЯО:

  • дитиноцентризм. Головний суб’єкт, на якого спрямована освітня діяльність закладу, — дитина;
  • автономність. Самостійність у визначення стратегії і напрямів розвитку закладу, виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим документам, Базовому компоненту дошкільної освіти;
  • системність. Усі компоненти та функції системи управління діяльністю закладом дошкільної освіти взаємопов’язані, що створює взаємозалежність між ними;
  • цілісність. Єдність усіх видів освітніх впливів на здобувача дошкільної освіти, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, мас прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
  • вдосконалення. Потреба постійного вдосконалення освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
  • партнерство. Взаємодія учасників освітнього процесу, побудована на довірі та повазі, зацікавленості до суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб, готовності до конструктивної співпраці для досягнення високої якості освітнього процесу;
  • відкритість і прозорість. Процедури системи забезпечення якості освітньої діяльності відкриті та зрозумілі для учасників освітнього процесу;
  • гнучкість і адаптивність. Можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні зв’язки та різні комунікації;
  • інноваційність. Здатність продукувати та впроваджувати нові, відсутні у практиці закладу ідеї, технології, методики, пов’язані із забезпеченням якості дошкільної освіти.

III. Організаційно-функціональна внутрішньої системи забезпечення

якості освіти

3.1. Організаційно-функціональна структура ВСЗЯО — це суб’єкти, які здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів: адміністрація закладу; тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу); педагогічна рада.

3.1.1. Адміністрація закладу дошкільної освіти:

— формує блок локальних актів, що регулюють функціонування ВСЗЯО закладі дошкільної освіти і додатків до них, представляє їх на засіданні педагогічної ради, після схвалення педагогічною радою, керівник затверджує і контролює їх виконання;

— готує пропозиції, спрямовані на вдосконалення ВСЗЯО у закладі дошкільної освіти, бере участь у заходах щодо змісту пропозицій;

— організовує проведення у закладі дошкільної освіти контрольно-оцінних процедур;

— забезпечує умови для підготовки педагогів закладу дошкільної освіти, батьків або інших законних представників дітей, громадських експертів до здійснення контрольно-оцінних процедур;

— організовує та здійснює систему моніторингу якості освіти: збір, обробку (аналіз), зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку на рівні закладу дошкільної освіти;

— формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти та надає інформацію про якість освіти на різні рівні системи управління (педагогічна рада, загальні збори колективу тощо);

— ухвалює управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі реалізації ВСЗЯО.

3.1.2. Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, група моніторингу):

— розробляють або формують методики оцінки якості освіти за напрямами діяльності закладу дошкільної освіти: параметри, критерії та показники, методи та форми;

— беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогів закладу дошкільної освіти;

— формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні дошкільного закладу.

3.1.3. Педагогічна рада:

— діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;

— розглядає, ухвалює та оцінює основні питання діяльності закладу дошкільної освіти;

— ухвалює рішення щодо питань функціонування закладу дошкільної освіти, оновлення змісту освіти в зв’язку з появою нових стандартів освіти; підвищення рівня професіоналізму педагогів через впровадження нових освітніх технологій; підвищення якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих у процесі оцінки якості.

 

  1. IV. Процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності

4.1. Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі — Контроль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі — Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, результатів.

Процедури ВСЗЯО спрямовані на:

  • удосконалення планування та організації освітнього процесу, спрямованого на розвиток компетентності здобувачів освіти;
  • посилення кадрового потенціалу закладу освіти та формування системи методичної роботи, яка сприяє підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників;
  • формування й удосконалення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
  • розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
  • максимальне усунення ефекту неповноти і неточності інформації про якість освіти, як на етапі планування освітніх результатів, так і на етапі оцінки ефективності освітнього процесу по досягненню відповідної якості освіти.

4.2. Процедура Контролю у закладі дошкільної освіти визначається логічним та доцільним об’єднанням його видів (тематичний, підсумковий, фронтальний, оперативний) та змісту. Під час планування контролю застосовується технологічний прийом — розробляються циклограми, відповідно до методичних рекомендації.

4.3. Процедура Моніторингу будується відповідно до визначених у закладі дошкільної освіти напрямів.

4.4. Для процедури Контролю та Моніторингу з урахуванням напрямів, тем та змісту добираються доцільні методи та джерела отримання інформації.

4.5. Моніторинг є методом та формою Контролю.

4.6. Результати процедур Контролю та Моніторингу оприлюднюються у формі:

— аналітичної доповіді на засіданні педагогічної ради;

— звіту керівника на загальних зборах (конференції) колективу;

— проблемного аналізу — комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти — у Програмі розвитку;

— аналізу підсумків діяльності ЗДО за навчальний рік та літній період — щорічне самооцінювання — у Плані роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період.

4.7. Комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, пропонованих Державною службою якості освіти України. Проблемний аналіз комплексного самооцінювання є основою для розроблення Програми розвитку закладу (здійснюється один раз на три — п’ять років).

4.8. Щорічне самооцінювання підсумків діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік та літній період здійснюється за блоковою системою аналізування. Підсумковий аналіз є першим розділом Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період та основою для нового розроблення.

4.9. План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період с програмою реалізації процедур ВСЗЯО.

4.10.  Документи та матеріали, які засвідчують системність реалізації процедур ВСЗЯО.

4.10.1. Документи:

— Стратегія розвитку закладу дошкільної освіти на п’ять років;

— План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період

— План роботи педагога щодо організації освітнього процесу;

— Протоколи педагогічної ради, загальних зборів колективу тощо;

— накази керівника.

4.10.2. Матеріали:

— проблемний (комплексний) аналіз;

— аналіз підсумків діяльності ЗДО на навчальний рік та літній період;

— циклограма внутрішнього контролю ЗДО на навчальний рік;

— методика(и) моніторингових досліджень за напрямами діяльності.

 

  1. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів дошкільної освіти

5.1. Моніторинг індивідуального розвитку дає змогу визначити рівень компетентності вихованців відповідно до змісту освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти: здоров’язбережувальна, особистісно-оцінна, родинно-побутова, соціально-комунікативна, природничо-екологічна, предметно-практична, художньо-продуктивна, ігрова, сенсорно-пізнавальна, математична, мовленнєва.

5.2. Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти містяться (визначені) в освітній програмі «Дитина», за якою організовано освітній процес у закладі дошкільної освіти (ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту»).

5.3. Методику моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти — процеси, параметри, критерії, інструменти та методи — затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті у теках відповідно до вікової категорії здобувачів освіти.

5.4. Періодичність проведення моніторингу — два рази на рік:

— на початку навчального року (жовтень) — проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми з тими дітьми, які можуть успішно освоювати освітню програму, але потребують індивідуальної роботи;

— у кінці навчального року (квітень — травень) — з метою порівняльного аналізу результатів на початок і кінець року.

Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку тієї чи іншої дитини.

5.5. Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, є основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу.

5.6. Моніторинг проводять вихователі, «вузькі» фахівці — музичний керівник, інструктор з фізичного виховання, вчитель-логопед. Психологічну діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис і якостей особистості проводить практичний психолог, стану фізичного здоров’я здійснює медичний персонал закладу. За потребою діагностичні процедури може проводити вихователь-методист закладу дошкільної освіти.

5.7. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують картину індивідуальної траєкторії розвитку і оцінюють єдину картину в віковій групі загалом. Роблять висновки і розробляють своєчасні коригувальні дії.

Підсумки Моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати організованого педагогами освітнього процесу. Оброблені результати такого аналізу є основою конструювання освітнього процесу на новий навчальний рік, виведення річних завдань тощо.

5.8. Вихователь-методист на основі висновків педагогів розробляє аналітичну довідку, в якій визначає причини недостатньо високого рівня освоєння програмного матеріалу за освітніми лініями; формулює рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на новий навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу у групах.

5.9. Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться у склад підсумкового аналізу діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради, що впливає на визначення річних завдань діяльності на новий навчальний рік.

5.10.  Проведення процедур Моніторингу, обговорення їх результатів у формі психолого-педагогічного консиліуму фіксуються у Плані роботи закладу дошкільної освіти.

 

  1. Критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників

6.1.Оцінювання професійної діяльності педагогів відбуваються під час атестаційного та міжатестаційного періоду.

6.2. Оцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду.

6.2.1. Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та проходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивного оцінювання є всебічний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.

6.2.2. Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. Форми, види, місце підвищення кваліфікації можуть бути обрані педагогом самостійно з дотриманням нормативних документів, які регламентують дошкільну освіту.

6.2.3. Педагог, який атестується здійснює самоаналіз професійної діяльності, виходячи з:

— динаміки розвитку базових (інтегральних) якостей дітей;

— емоційного благополуччя дітей в умовах організованої та самостійної діяльності;

— раціональної організації предметно-просторового розвивального середовища, створення соціальної ситуації розвитку;

— варіативних форм взаємодії з дітьми;

— реструктуризації змісту освітньої діяльності;

— рівня та форми залучення батьків в освітній процес.

6.3. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період.

6.3.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період відбувається відповідно до Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період у процесі тематичного, підсумкового контролю.

6.3.2. Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення. Матеріали зберігаються у методичному кабінеті.

6.3.3. Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний проектний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.

6.3.4. Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали індивідуальних проектних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті.

6.4. Результатом оцінювання професійної компетентності педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. Результатом оцінювання у міжатестаційний період є побудова індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична допомога.

6.5. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників:

— План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;

— Індивідуальний план підготовки та проходження атестації;

— протоколи засідання педагогічної ради, атестаційної комісії;

— накази керівника.

 

VII.   Умови якісної організації освітнього процесу

7.1. Матеріально-технічні умови.

7.1.1. Безпечність, доступність і комфортність будівлі, приміщення, споруд, обладнання й території.

7.1.1.1.Територія та приміщення чисті і охайні. Обладнання території та приміщень справне.

7.1.1.2. Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту та сторонніх осіб. У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу.

7.1.1.3. На території закладу відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у відповідному Переліку.

7.1.1.4. Територія ділянки закладу освітлюється у вечірній та нічний час.

7.1.1.5. Систематично (щоденно) здійснюється огляд території щодо її безпечності для освітнього процесу.

7.1.1.6. У закладі забезпечено архітектурну доступність, приміщення і територія закладу адаптовані до використання учасниками освітнього процесу, зокрема: туалетні кімнати, групові осередки, маршові сходи облаштовані з урахуванням індивідуальних освітніх потреб.

7.1.1.7. У закладі, в разі потреби, облаштовується та діє ресурсна кімната (осередок), у наявності дидактичні засоби відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти.

7.1.1.8. Групові приміщення для дітей раннього віку забезпечені окремими входами.

7.1.1.9. Кожне групове приміщення для дітей певного віку ізольоване від решти групових приміщень.

7.1.1.10. Групові та ігрові майданчики облаштовані для ігор та діяльності дітей.

7.1.1.11. Майданчики обладнані тіньовими навісами, ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає кількості вікових груп та віковим особливостям здобувачів освіти та запитам дітей з особливими освітніми потребами.

7.1.1.12. У приміщеннях закладу повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам.

7.1.1.13. Приміщення прибрані, утримуються в порядку й чистоті. Здійснюється щоденне вологе прибирання та провітрювання усіх приміщень. Меблі, обладнання, опалювальні прилади, підвіконня, стіни, ручки дверей тощо щоденно протираються. Столи в ігрових групових приміщеннях, після кожного прийому їжі миються. Облаштовані туалети, утримуються в належному стані.

7.1.1.14. У будівлі та на території закладу відсутні ризики травмування учасників освітнього процесу.

7.1.2. Оснащеність групових приміщень, кабінетів сучасним обладнанням, меблями та засобами навчання.

7.1.3. Дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

7.1.4. Використання джерел фінансування на утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу.

7.2. Навчально-методичні умови.

7.2.1. Освітній простір групових приміщень та інших основних приміщень забезпечує реалізацію завдань освітньої програми та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різними видами компетенцій.

7.2.2. Компоненти предметно-просторового розвивального середовища у групах відповідають освітній програмі та віковим можливостям дітей (розливальні осередки), сучасним вимогам (трансформованість, поліфункціональність, варіативність, доступність, безпека).

7.2.3. Добір іграшок, посібників та обладнання відповідає встановленим вимогам. Для занять з використанням комп’ютерів та технічних засобів навчання створено відповідні умови.

7.2.4. Забезпечення умов для інклюзивного навчання здобувачів.

7.2.5. Врахування національно-культурних, кліматичних умов, в яких здійснюється освітній процес.

7.3. Психолого-педагогічні умови.

7.3.1. Забезпечення емоційного благополуччя через безпосереднє спілкування з кожною дитиною; шанобливе ставлення дорослих до людської гідності кожної дитини, до її почуттів і потреб; формування та підтримка її позитивної самооцінки, впевненості у власних можливостях і здібностях.

7.3.2. Використання в освітній діяльності форм і методів роботи з дітьми, що відповідають їхнім віковим та індивідуальним особливостям (неприпустимо як штучне прискорення, так і штучне уповільнення розвитку дітей).

7.3.3. Побудова освітньої діяльності на основі взаємодії дорослих з дітьми, орієнтованої на інтереси і можливості кожної дитини.

7.3.4. Підтримка дорослими позитивних, доброзичливих відносин між дітьми, зокрема які належать до різних національно-культурних, релігійних спільнот і соціальних верств, а також мають різні (зокрема обмежені) можливості здоров’я; розвиток у дітей комунікативних здібностей, що дають змогу вирішувати конфліктні ситуації з однолітками; розвиток вміння працювати в групі однолітків в різних видах діяльності.

7.3.5. Підтримка ініціативи і самостійності дітей через створення умов для вільного вибору специфічних для них видів діяльності, учасників спільної діяльності та спілкування; для прийняття дітьми рішень, прояву своїх почуттів та висловлювання думок; через недирективну допомогу дітям у різних видах діяльності.

7.3.6. Здійснення системної роботи з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству. Захист дітей від усіх форм фізичного і психічного насильства.

7.3.7. Партнерська взаємодія з батьками. Підтримка батьків (законних представників) у вихованні та розвитку дітей, охороні й зміцненні їхнього здоров’я, залучення сімей безпосередньо в освітню діяльність.

7.4. Медико-соціальні умови.

7.4.1. Створення умов для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я дітей.

7.4.1.1. Функціонування медичного кабінету з відповідним медичним обладнанням для проведення профілактичних оглядів.

7.4.1.2. Медичне обслуговування дітей здійснюється медичними працівниками (медичною сестрою старшою) відповідно до їхніх функціональних обов’язків, у разі потреби надається домедична допомога.

7.4.1.3. Організація заходів щодо дотримання протиепідемічного режиму.

7.4.1.4. Проведення медичними працівниками санітарно-просвітницької роботи (гігієнічне виховання дітей, формування навичок здорового способу життя тощо) з працівниками закладу дошкільної освіти і батьками вихованців.

7.4.1.5. Планування й проведення фізкультурно-оздоровчої роботи у різних організаційних формах.

7.4.1.6. Наявність фізкультурно-спортивного обладнання та інвентарю для розвитку рухових якостей здобувачів дошкільної освіти.

7.4.1.7. Планування та здійснення медико-педагогічного контролю за організацією фізичного виховання (2 рази на навчальний рік).

7.4.1.8. Проведення контролю за станом здоров’я дітей, за санітарно-гігієнічним режимом у закладі дошкільної освіти.

7.4.1.9. Надання рекомендацій з режиму адаптації дітей в закладі дошкільної освіти, визначення функціональної готовності дітей до навчання у школі тощо.

7.4.2. Створення умов для якісного харчування здобувачів дошкільної освіти.

7.4.2.1. Забезпечення різного корисного та збалансованого харчування, що відповідає потребам усіх здобувачів дошкільної освіти.

7.4.2.2. Виконання натуральних норм харчування.

7.4.2.3. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо харчування здобувачів дошкільної освіти.

7.4.2.4. Сприяння формуванню культурно-гігієнічних навичок здобувачів освіти у процесі організації харчування.

7.4.2.5. Здійснення контролю за організацією харчування та дотриманням питного режиму.

7.5. Умови інклюзивної освіти.

7.5.1. Розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами.

7.5.2. Облаштування та використання ресурсної кімнати чи осередків.

7.5.3. Формування команди психолого-педагогічного супроводу та здійснення злагодженої діяльності.

7.5.4. Вивчення потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну тощо.

 

VIII.  Системи та процеси управління закладом дошкільної освіти

8.1. Визначеність системи планування та організації діяльності закладу дошкільної освіти.

8.1.1. Сформована стратегія — Програма розвитку закладу дошкільної освіти, яка відповідає особливостям та умовам діяльності закладу, є структурованою за блоками чи напрямами діяльності, чіткою й вимірюваною, в якій відстежується перспективність та спрямованість на підвищення якості освітньої діяльності.

Про результати реалізації Програми розвитку звітує керівник на засіданні педагогічної ради, загальних зборах (конференції) колективу. Проект нової Програми розвитку розробляє творча група учасників освітнього процесу на основі комплексного самооцінювання, проект обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.

8.1.2. Сформована тактика діяльності  — План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період (можуть формуватися окремими планами):

— ураховані визначені у Програмі розвитку перспективні заходи;

— побудована на засадах аналізу підсумків діяльності (щорічного самооцінювання) закладу дошкільної освіти за минулий період;

— структура та зміст висвітлює систему роботи усіх структур закладу на вирішення річних завдань та процесів його якісного функціонування та розвитку;

— до розроблення залучено працівників закладу та батьків здобувачів дошкільної освіти.

Результати роботи закладу відповідно Плану розглядаються на засіданнях педагогічної ради. План обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.

8.1.3. Визначена система планування освітнього процесу усіх педагогів закладу дошкільної освіти. Види, форма та особливості змістових компонентів планів педагогів сформовано у методичних рекомендаціях чи у Положенні про планування освітнього процесу, схвалених педагогічною радою.

8.2. Ефективність кадрової політики:

— укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів; рівень кваліфікації (динаміка зростання числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації); динаміка зростання категорій професійності;

— стороння умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес, залучення до участі педагогів у експериментальній діяльності;

— обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи на засіданні педагогічної ради;

— відзначення, матеріальне та моральне заохочення педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності;

— цілеспрямований методичний супровід професійного зростання педагогів;

— координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування окремих функцій управління;

— формування та розвиток корпоративної культури.

8.3. Організація єдиного інформаційного простору (розвиток інформаційних систем).

8.3.1. Сформованість системи інформаційного забезпечення управління закладом дошкільної освіти відповідно до визначених умов у розділі VII (технологічні карти для збору, аналізу інформації та прийняття управлінського рішення).

8.3.2. Наявність технологічного обладнання, сайту, програмного забезпечення.

8.3.3. Наявність загальнодоступних ресурсів (інформаційні стенди, сайт закладу) — зміст інформації про діяльність є відповідним вимогам законодавства. Інформація регулярно поповнюється й вчасно оновлюється.

8.4. Діяльність органів громадського самоврядування.

8.4.1. Діє вищий орган громадського самоврядування — загальні збори (конференція) колективу закладу дошкільної освіти.

8.4.2. Діє орган батьківського самоврядування.

8.4.4. Органи громадського самоврядування діють відповідно до законодавства. Освітні та соціальні ініціативи, висунуті чинними органами, підтримує керівництво.

 

  1. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності

9.1. Педагогічні працівники дотримуються вимог академічної доброчесності:

  • посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки, твердження, відомості:
  • виконують норми законодавства про авторське право й суміжні права;
  • надають достовірну інформацію про:
    • методики й результати досліджень,
    • джерела використаної інформації,
    • власну педагогічну (педагогічну, творчу) діяльність;
    • визначають дотримання академічної доброчесності дітьми;
    • об’єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості дошкільної освіти дітей.

9.2. Педагогічні працівники обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності.

  • обман — неправдиве інформування щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу:
    • академічний плагіат — представлення результатів наукової діяльності інших осіб як результатів власного дослідження, а також відтворення текстів інших авторів без зазначення авторства;
    • самоплагіат — представлення своїх уже опублікованих наукових результатів як нових;
    • фабрикація — вигадування інформації, що використовується в освітньому процесі;
    • фальсифікація — зміна чи модифікація інформації, яка стосується освітнього процесу;
    • списування — використання під час письмових робіт зовнішніх джерел інформації, крім дозволених;
    • хабарництво — надання або отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ чи пропозиція щодо цього, щоб отримати переваги в освітньому процесі;
    • необ’єктивне оцінювання — свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання.

9.3. Відповідальність педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчесності, які встановлена Законом України «Про освіту»:

— позбавляються  педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

— отримують відмову у присвоєнні  звань та категорій;

— втрачають право працювати у деяких закладах або займати деякі посади.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державної служби якості освіти України

від 30 листопада 2020 р. № 01-11/71

Методичні рекомендації

з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти

Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти (далі – ЗДО) розроблені з метою надання допомоги керівникам та іншим педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти в організації роботи з визначення політики забезпечення якості освітньої діяльності та формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – внутрішня система).

У цих Методичних рекомендаціях під внутрішньою системою розуміється сукупність умов, процедур та заходів у ЗДО, що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість освітнього процесу, формування ключових компетентностей дітей раннього та дошкільного віку, сприяють всебічному розвитку особистості.

Формуючи внутрішню систему, варто враховувати основоположні поняття, принципи стосовно систем управління якістю, визначені Національним стандартом України ДСТУ ІSO 9000:2015 (ISO 9000:2015, IDT)

«Основні положення та словник термінів», затвердженим наказом Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості від 21.12.2015 № 203. Цей стандарт пропонує чітко визначену систему управління якістю, базовану на структурі, що об’єднує в собі встановлені основоположні поняття, принципи, процеси та ресурси, пов’язані з якістю, щоб допомогти організаціям та закладам реалізувати свої цілі.

ДСТУ ІSO 9000:2015 (ISO 9000:2015, IDT) визначає принципи управління якістю, які можна взяти за основу, формуючи внутрішню систему:

  1. Орієнтація на замовника (батьків або законних представників дітей), завоювання їхньої довіри. Розуміння поточних і майбутніх їхніх потреб сприятиме сталому успіху ЗДО.
  2. Єдність призначеності та напрямків розвитку ЗДО і створення умов для задіяння усіх працівників до досягнення цілей ЗДО у сфері якості (інформування працівників про місію ЗДО, бачення, стратегію, політики та процеси; створення та підтримання спільних цінностей, справедливості та етичних моделей поведінки; формування культури довіри та чесності; заохочення до зобов’язання щодо якості в масштабі всього ЗДО тощо).
  3. Взаємопов’язаність процесів діяльності ЗДО, які функціюють як цілісна система.

 

  1. Зорієнтованість на поліпшення показників освітнього процесу, підвищення задоволеності батьків або законних представників дітей; підвищення здатності прогнозувати внутрішні та зовнішні ризики й можливості, а також реагувати на них.
  2. Прийняття рішень на підставі фактичних даних та розуміння причинно-наслідкових зв’язків та можливих непередбачених наслідків.
  3. Керування стосунками зі всіма своїми зацікавленими сторонами, щоб оптимізувати їхній вплив на дієвість ЗДО.

Внутрішня система розробляється як інструмент управління якістю освіти в ЗДО. Кожен з її компонентів має визначатися з урахуванням його впливу на якість навчання та виховання дітей дошкільного віку. Результати самооцінювання аналізуються та використовуються закладом освіти виключно з метою подальшого розвитку: визначення точок зростання, вдосконалення освітніх та управлінських процесів та поліпшення якості освіти.

Рекомендується формувати внутрішню систему з урахуванням таких етапів:

  • визначення компонентів внутрішньої системи;
  • забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи;
  • самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО для їх подальшого вдосконалення.

Рекомендуємо визначені ЗДО компоненти внутрішньої системи, необхідні умови його функціонування і розвитку та механізм самооцінювання відображати в Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі дошкільної освіти (далі – Положення про внутрішню систему), яке має бути затверджене керівником закладу освіти (за попереднім схваленням педагогічної ради).

Забезпечити комплексний розгляд питань, пов’язаних із формуванням внутрішньої системи, та колегіально розробити документ про внутрішню систему неможливо без партнерської діяльності усіх фахівців закладу, які мають бути включені в процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів. Це керівник ЗДО, вихователь-методист, тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу тощо), педагогічна рада. До формування внутрішньої системи варто залучити й інших працівників ЗДО, а також батьків або інших законних представників дітей (далі – батьки), експертів у сфері дошкільної освіти та управління, представників місцевої громади тощо.

Організовуючи таку роботу, варто враховувати тип ЗДО, його місцезнаходження, особливості педагогічного колективу та інші особливості діяльності ЗДО.

 

Визначення компонентів внутрішньої системи

З урахуванням частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту» внутрішня система може містити такі компоненти:

  • стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;
  • система та механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
  • забезпечення наявності   інформаційних  систем    для   ефективного управління закладом освіти;
  • створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування (у разі потреби).

Компоненти внутрішньої системи формуються з урахуванням визначених ЗДО політик, за допомогою певних заходів або окремих дій, що здійснюються у визначеному порядку (частина третя статті 41 Закону України «Про освіту»).

Основна   мета   стратегії   (політики)   забезпечення   якості   освіти — гарантувати якість дошкільної освіти та формувати довіру суспільства до ЗДО.

Зазначені  компоненти   можливо  згрупувати  за   чотирма  напрямами освітньої діяльності ЗДО:

  • Освітнє середовище закладу дошкільної освіти.
  • Здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду.
  • Фахова діяльність   педагогічних  працівників   закладу   дошкільної освіти.
  • Управлінські процеси закладу дошкільної освіти.

ЗДО може використовувати Орієнтовні критерії та індикатори для самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу дошкільної освіти (далі – Критерії), що є додатком №1 до цих рекомендацій.

Згідно з Критеріями кожен компонент описано за відповідними вимогами/правилами, виконання яких дозволяє забезпечити якість освіти та освітньої діяльності у ЗДО.

У рамках власної академічної та організаційної автономії ЗДО може обрати й інший підхід до формування компонентів внутрішньої системи, врахувавши основні компоненти такої системи, визначені законодавством (частина третя статті 41 Закону України «Про освіту»), а також визначивши інші компоненти, які забезпечують якість освіти.

 

Забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи

 

Планування внутрішньої системи — це не одноразова подія, а, імовірніше, безперервний процес. Плани розвиваються у міру того, як працівники ЗДО набувають знань, а обставини змінюються. Рекомендується розпочинати формування внутрішньої системи з визначення стратегії (політики) забезпечення якості освіти, що визначається інтересами учасників освітнього процесу щодо якості освітніх послуг і реалізації інших їхніх прав, а також засадами державної політики щодо якості освіти.

Стратегія   (політика)   забезпечення   якості   освіти   має    бути орієнтована на:

  • Партнерство у   розвитку,  навчанні  та   вихованні  дітей,   а   також професійній взаємодії;
  • недискримінацію, запобігання та протидію булінгу (цькуванню);
  • прозорість та інформаційну відкритість діяльності ЗДО;
  • сприяння безперервному   професійному   зростанню   педагогічних працівників;
  • справедливе та    об’єктивне   оцінювання   професійної   діяльності педагогічних працівників;
  • створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;
  • забезпечення академічної свободи педагогічних працівників.

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти може бути орієнтована і на інші завдання. Важливим є розуміння та сприйняття учасниками освітнього процесу таких орієнтирів, їх спільне визначення та реалізація.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності працівників

застосовуються з метою організації безперервного розвитку педагогічних працівників, створення умов для вдосконалення ними власних професійних компетентностей. Критерії оцінювання діяльності педагогічних працівників визначаються з урахуванням відповідних професійних стандартів. Процедурою оцінювання педагогічної діяльності може бути проведення внутрішнього моніторингу в ЗДО щодо визначення професійних компетентностей або окремих знань, умінь педагогічного працівника.

У Критеріях, правилах і процедурах оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти має бути враховано, що така діяльність спрямована на забезпечення якості освіти у ЗДО і ґрунтується на неухильному дотриманні вимог законодавства.

Управлінський цикл у ЗДО передбачає стратегічне та поточне планування освітньої діяльності, організацію освітнього процесу, здійснення моніторингу виконання поставлених завдань та інші дії. Важливими процедурами, що забезпечують якість управлінських процесів, є планування діяльності ЗДО, визначення режиму його роботи, прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників, забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством, реагування на звернення, випадки булінгу (цькування) тощо.

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу реалізується через процедури добору педагогічних кадрів, ініціювання перед засновником ЗДО питань щодо розвитку матеріально- технічної, навчально-методичної бази, використання інформаційних ресурсів тощо.

Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти сприяє обґрунтованому прийняттю рішень та оптимізує управлінські процеси. До відповідних процедур належать: створення баз даних про вихованців та/або працівників закладу, використання

системи електронного документообігу в ЗДО, використання електронних інформаційно-комунікаційних ресурсів.

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування забезпечує реалізацію прав усіх дітей раннього та дошкільного віку на освіту, фізичну, психологічну та соціальну безпеку, комфортні умови праці та розвитку, виховання і навчання дітей. Процедурами, що забезпечують інклюзивне середовище в ЗДО, можуть бути: індивідуальні програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами, використання ресурсних кімнат, налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу, моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища тощо.

Окрім зазначених процедур, за допомогою яких реалізуються різні компоненти внутрішньої системи, ЗДО може розробляти власні процедури забезпечення функціонування внутрішньої системи, а також процедури вивчення її ефективності.

Самооцінювання

Для ЗДО важливо регулярно здійснювати внутрішній контроль і оцінювати як виконання плану на рік, так і дієвість внутрішньої системи.

Ретельно продумані показники полегшують моніторинг та оцінювання діяльності ЗДО.

З метою аналізу стану сформованості й функціонування внутрішньої системи рекомендується проводити у ЗДО самооцінювання освітніх і управлінських процесів.

Варто визначити механізм самооцінювання та періодичність його проведення.

Рівень якості освітньої та управлінської діяльності доцільно визначати за вимогами / правилами та напрямами.

Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог / правил слугують:

  • критерії (підстави для оцінювання);
  • індикатори (показники,      що      відображають     стан      об’єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);
  • методи збору   відповідної   інформації,   яка   підлягає   аналізу   та оцінюванню.

Рівнями оцінювання освітніх і управлінських процесів, можуть бути: перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький) рівні.

Самооцінювання може здійснюватися відповідно до таких моделей:

  • щорічне комплексне самооцінювання з урахуванням завдань, визначених планом роботи ЗДО на рік та літній період або ж, у разі потреби, за всіма напрямами, що визначені в Критеріях. Щорічне самооцінювання діяльності ЗДО можна здійснювати за блоковою системою аналізування, використовуючи розділи плану роботи ЗДО;
  • щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання перед щорічним звітуванням керівника ЗДО;
  • комплексне самооцінювання перед початком роботи щодо розроблення програми розвитку ЗДО, як стратегічного документа (як правило, один раз на 3-5 років);
  • інша модель, визначена ЗДО.

Комплексне самооцінювання освітніх і управлінських процесів доцільно проводити після визначення всіх компонентів внутрішньої системи та умов їх функціонування, що закріплюються Положенням про внутрішню систему.

Відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є керівник ЗДО. Можливо створити відповідну робочу групу, яка буде забезпечувати вивчення та оцінювання внутрішньої системи за певним напрямом.

Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів ЗДО, а також зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.

Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження стану освітньої діяльності, якості надання освітніх послуг, ефективності управлінських процесів.

Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/344371. Для проведення моніторингу обов’язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на вебсайті ЗДО (у разі його відсутності – на вебсайті засновника).

Для організації самооцінювання рекомендується передбачити:

  • збір та   аналіз   інформації,   отриманої   під    час   спостереження, опитування та вивчення документації;
  • узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО;
  • обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО.

Збір та аналіз інформації, отриманої

під час опитування, спостереження та вивчення документації

Для     проведення     самооцінювання     освітньої     діяльності     варто використовувати такі методи збору інформації:

  • опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження);
  • спостереження (за       освітнім       середовищем,       організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять);

1 Наказ доступний за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z015420#Text

  • вивчення документації ЗДО.

Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО.

Окремі методи збору інформації, наприклад опитування, можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій.

Кожен із методів збору інформації має особливості щодо застосування та оброблення результатів.

Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв’ю).

Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності ЗДО. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для працівників, медичних та педагогічних працівників, батьків.

Анкетування передбачає складання форми (бланка) анкети. У разі проведення анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей.

Анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими.

Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками.

Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв’язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу.

Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їхніх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети.

Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу, в одному опитувальнику.

Індивідуальне інтерв’ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію про ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти. Індивідуальне інтерв’ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим.

Неструктуроване інтерв’ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розгорнутої відповіді (наприклад, «Розкажіть, будь ласка, що вам допомагає організувати роботу з дітьми на день?»). Такий тип інтерв’ю застосовується, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію відповідей для детального аналізу одержаної інформації.

Структуроване інтерв’ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, «Які ви застосовуєте форми та методи роботи під час організації освітнього процесу?»). Такий підхід застосовується тоді, коли необхідно зібрати інформацію з різних питань у великої кількості респондентів. Фіксація

відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах.

Напівструктуроване інтерв’ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв’ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв’ю.

Групове інтерв’ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (зокрема, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою.

Загалом, інтерв’юер обов’язково повідомляє респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, у який вона буде здійснюватися (незалежно від виду і типу інтерв’ю).

Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей тощо.

Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо.

Окрім керівника ЗДО, вихователя-методиста та педагогів, відповідальних за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування ЗДО.

Спостереження за проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності педагогів ЗДО, потреби в розвитку їхніх професійних компетентностей або надання їм підтримки. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:

  • формування та розвиток ключових компетентностей у дітей;
  • спрямованість форм  освітнього  процесу  на   формування  у   дітей базових цінностей: доброти, дружби, любові, відповідальності, відчуття краси;
  • роботу дітей   у   різних  видах   діяльності   (спілкування,   ігрова  , художньо-естетична та ін.);
  • використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;
  • комунікацію педагогічного працівника з дітьми;
  • організацію роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).

Вивчення документації ЗДО дає можливість отримати інформацію про його   освітню    діяльність,   а    також   забезпечує   умови   для   прийняття

обґрунтованих управлінських рішень на основі аналізу задокументованих процесів у ЗДО. Наприклад, вивчення планів роботи педагогів з метою визначення послідовності у викладенні матеріалу, чіткості поставлених завдань, відповідності форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітності видів діяльності тощо. За допомогою вивчення протоколів засідань педагогічної ради ЗДО можливо одержати інформацію про відповідність ухвалених педагогічною радою рішень, змісту стратегії розвитку ЗДО, а також оперативним завданням і потребам, напрямам професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників ЗДО, системності роботи з питань адаптації дітей, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо.

Узагальнення результатів самооцінювання

Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів ЗДО, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи.

З метою об’єктивного самоцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог / правил організації освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені ЗДО.

Здійснюючи самооцінювання, ЗДО має визначити рівні оцінювання закладу щодо дотримання вимоги / правила організації освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Маючи автономію, ЗДО може самостійно визначати рівні самооцінювання власної діяльності або запроваджувати інші способи вимірювання рівня освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи.

Обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання

Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО доцільно розглянути на засіданні педагогічної ради, обговорити з представниками батьківської громади. До розгляду / обговорення можуть залучатися представник засновника ЗДО, експерти у сфері дошкільної освіти та управління тощо.

Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості ЗДО рекомендується оприлюднювати результати самооцінювання. Їх може бути включено до річного звіту про діяльність ЗДО, який оприлюднюється на вебсайті закладу освіти (у разі відсутності – вебсайті засновника) відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про освіту».

Загалом інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана в цілях:

  • прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;

 

  • визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів ЗДО;
  • аналізу тенденцій в освітній діяльності ЗДО і корегування його плану роботи на рік та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);
  • аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності ЗДО педагогічними працівниками, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Положення про внутрішню систему, що розробляється ЗДО, може визначати:

  • цілі внутрішньої системи;
  • компоненти внутрішньої системи (окремої уваги потребує визначення стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти);
  • періодичність і механізм самооцінювання, тобто опис правил і критеріїв само оцінювання, окремих компонентів внутрішньої системи або напрямів оцінювання, вимірювальні показники результатів, на які впливатимуть освітні та управлінські процеси, а також методи збору інформації.

Розроблений проєкт Положення про внутрішню систему доцільно попередньо обговорити за участю представників педагогічного та батьківського колективів. У разі наявності обґрунтованих пропозицій та зауважень проєкт варто доопрацювати.

Положення про внутрішню систему схвалюється педагогічною радою ЗДО та затверджується його керівником.

Доцільно ознайомити всіх учасників освітнього процесу зі стратегією (політикою) забезпечення якості освіти в ЗДО та процедурами її втілення.

Затверджене Положення про внутрішню систему рекомендується розміщувати на вебсайті ЗДО (у разі відсутності – н

 

 

ЗВІТ

ПО САМООЦІНЮВАННЮ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ  ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

У КЗ «ДНЗ № 5 ВМР» 2023

 

Напрям оцінювання Вимога/правило організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпеченняякості освіти    

Критерії оцінювання   

 

Індикатори оцінювання РівнівисокийдостатнійПотребуєпокращеннянизький1234    4.Управлінсь кі процеси закладу дошкільної освіти4.1. Сформована стратегія розвитку закладу дошкільної освіти4.1.1. У закладі дошкільної освіти є документ, що визначає стратегію розвиткузакладу4.1.1.1. Документ щодо стратегічного розвитку закладу дошкільної освіти, який відповідає особливостям і умовам йогодіяльності (тип закладу, формування контингенту здобувачів дошкільної освіти,обсяг та джерела фінансування)+   4.1.2. У закладі дошкільної освіти є план роботи на навчальний рік та літній період4.1.2.1. План роботи закладу дошкільної освіти реалізує стратегію його розвитку та актуальні завдання, висвітлює всінапрямки діяльності +  4.1.2.2. Працівники закладу дошкільної освіти та батьки здобувачів дошкільної освітизалучаються до розроблення плану роботи закладу освіти +  4.1.3. У закладі дошкільної освіти сформована й функціонує внутрішнясистема забезпечення4.1.3.1. Здійснюється систематичний аналіз функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти  +

 

якості освіти
4.2. Формування 4.2.1. Керівник 4.2.1.1. Працівники та батьки +
відносин довіри, закладу здобувачів дошкільної освіти
прозорості, дошкільної задоволені психологічним
дотримання освіти сприяє кліматом у закладі дошкільної
етичних норм створенню освіти і діями керівника щодо
психологічно формування відносин довіри та
комфортного конструктивної співпраці між
середовища ними
4.2.2. Заклад 4.2.2.1. Забезпечує змістовне +
дошкільної наповнення та вчасне оновлення
освіти інформаційних ресурсів закладу
оприлюднює (інформаційні стенди, сайт
інформацію закладу дошкільної освіти/
про свою інформація на сайті засновника,
діяльність на сторінки у соціальних мережах)
відкритих
загальнодоступ
них ресурсах
4.3. 4.3.1. Керівник 4.3.1.1. Укомплектовано кадровий +
Ефективність закладу склад (наявність/відсутність
кадрової дошкільної вакансій)
політики та освіти формує 4.3.1.2. Педагогічних працівників +
забезпечення штат закладу, закладу дошкільної освіти
можливостей залучаючи приймають на роботу та
для кваліфікованих звільняють з роботи з урахуванням
професійногорозвитку педагогічних таінших вимог чинного законодавства
педагогічних працівників
працівників відповідно до
штатних
нормативів та
типу закладу
4.3.2. Керівник 4.3.2.1. Керівник закладу +
закладу дошкільної освіти застосовує
дошкільної заходи матеріального та
освіти мотивує морального заохочення до
педагогічних педагогічних працівників з метою
працівників до підвищення якості освітньої
підвищення діяльності, саморозвитку,
якості освітньої здійснення інноваційної освітньої
діяльності діяльності
4.3.3. Керівник 4.3.3.1. Керівник створює умови +
закладу для підвищення кваліфікації,
дошкільної впровадження педагогічними
освіти сприяє працівниками інновацій в освітній
підвищенню процес
кваліфікації
педагогічних
працівників
4.4. У закладі 4.4.1. 4.4.1.1. Працівники вважають, що

 

дошкільної освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу та розвитку громадського самоврядування Організація діяльності закладу дошкільної освіти на засадахлюдиноцентриз му, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітньогопроцесу їх права не порушуються +
4.4.1.2. Права дітей в закладі дошкільної освіти не порушуються +
4.4.2. У закладі дошкільної освіти створені умови для розвитку громадського самоврядування 4.4.2.1. У закладі діють органи громадського самоврядування, пропозиції працівників закладу та батьків здобувачів освіти враховуються під час прийняття управлінських рішень +
4.4.3.Встановлено режим роботи закладу дошкільної освіти 4.4.3.1. Режим роботи закладу дошкільної освіти враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу +
4.4.4. У закладі дошкільної освіти у належному стані утримується матеріально-технічна база 4.4.4.1. Керівник вживає заходів щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання для створення якісних умов діяльності закладу +
4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності 4.5.1. Заклад дошкільної освіти впроваджує та дотримується політики академічної доброчесності 4.5.1.1. Керівник забезпечує реалізацію заходів щодо формування академічної доброчесності та протидії фактамїї порушення +
4.5.1.2. Педагогічні працівники дотримуються політики академічної доброчесності, підчас провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності +
4.5.2. Керівник закладудошкільної 4.5.3.1. Керівник закладу дошкільної освіти забезпечуєпроведення інформаційних +

 

освіти сприяє формуванню у працівників та батьків здобувачів дошкільної освіти негативного ставлення докорупції заходів, спрямованих на формування у працівників та батьків здобувачів дошкільної освіти негативного ставлення до корупції

 

Висновок

УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Рівні оцінювання за вимогами

  • Сформована стратегія розвитку ЗДО– достатній (12:4=3)
  • Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм–

достатній (7:2=3,5)

  • Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників — достатній( 13:4=3,2)
  • У ЗДО створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу та розвитку громадського самоврядування– достатній (19:5=3,8)
  • Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності– достатній (9:3=3)

 

Потреби в удосконаленні управлінських процесів:

  • удосконалення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.